Ти виріс сину, справжній чоловік
І наступив отой важливий вік,
Хоча залишив батьківський поріг
Та серце добре любляче зберіг
І згадка тихо йде моїм життям,
Коли ти був зовсім іще дитям
Приємна вдача, любляча душа
І ось дорослість у життя прийшла
Життя доросле, то важке життя
Вернуть на мить оте мале дитя
Вечірню казку, щоби розказать,
Щоб, як в дитинстві ніжно обійнять
Щоб все спокійно, просто, як завжди
Розмову мило, ніжно повести
Так хочеться в дитинство заглянуть,
Хоча на мить ті радощі відчуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик