Душа поетова одна,
А слів у нього - не злічити…
В словах поетових вона,
То ж він словами має жити.
Він крапелиночку себе
Вкладає завжди в кожне слово.
Хоч інколи в душі шкребе...
Слово не те, чи випадкове.
Але і в них його душа,
Він їх знайшов, в рядок поставив.
Вона у вірші вируша,
Хоч не притримується правил.
То хай летять слова з душі,
Щоб полонили серце людям.
Душа поета - це вірші,
За них поета не осудять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865682
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: Віталій Назарук