[b]Багато настало подій,
Які мене спонукають,
Розвіяти призму мрій,
Де люди надії плекають.
Надія вмирає остання,
Вигідно всім так казати,
Вмирає насправді бажання,
На себе обов'язки взяти.
Людьми керує страх,
Самі його шукають
І видно по очах,
Що щось на серці мають.
У кожного своє,
Та суть у тім одна,
Усе на світі є,
Бажання лиш нема.
А що воно таке,
Слово це бажання?
Це напрямок вперед
І дії без вагання.
Ми втратили чимало,
Чимало ми здобули,
Про помилки невдач,
Напевно вже забули.
Усім властиво помилятись,
Та треба пам'ятати,
На помилках учитись,
Щоб знову їх не мати.
Тоді пройдуть невдачі
І набереться досвід,
А з ним прийдуть удачі,
В житті настане розквіт.[/b]
Для того щоб переглянути вірш у відео форматі нажміть на посилання.
⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇
https://youtu.be/27v6qC2UjE8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865665
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: Юрій Мельничок