Моє самотнє одкровення...
Приїхала я знову по натхнення
В Будву, на море… Ти прости
Моє самотнє одкровення –
Творець не терпить суєти.
Ось чую знову рим прибої,
Срібляста гладь і – ні душі…
Серед самотності такої
Найкраще пишуться вірші!
Думки ожили, звуки в слові!
Як море, свіжі, світанкові!
Приехала за вдохновеньем...
Приехала за вдохновеньем...
Я снова к морю! Ты, прости!
Должна побыть в уединеньи,
Чтобы стихи свои спасти!
Вот слышен вновь прибоя шёпот,
Глазури водной блеск вночи!
То тих мой слог, то рифмы рокот,
Напел как будто: не молчи...
Взорвались мысли, звуки в слове!
У моря слог так многословен...
м. Львів, вересень 2019. Наталія Калиновська.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865627
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2020
автор: Наталі Калиновська