Є люди особливого ґатунку,
Тому життя й підніжки ставить їм.
Це ті, хто напилися волі трунку
І мають погляди на все – на все свої.
«Щасливий ти!» – захоплюються ними, –
Що правду вмієш в очі говорить».
Та хто те зна, яка душа ранима
Й яким вогнем вона тоді горить.
І все ж вони щасливі таки люди,
Бо смак пізнали болю і тривог,
Пісним життя ніколи в них не буде –
Їм не дозволить скніти навіть Бог!
19.02.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865599
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2020
автор: Ганна Верес