НАРОДЕ , ЧОГО МОВЧИШ?...
Ну, скажіть, за що пролита кров на Майдані?
За що, воює солдат у бою на війні.
Щоб ми, були нація... а не раби гнані
і щоб кожен був господар на своїй землі.
Знову у раді огидні свині ізгої
Всякі зайди, які у Дніпрі мутять воду.
Віддають шану і честь славним героям
Всі встали , а мурло іде проти народу.
Сидить у тепленькім місці як прикутий
Сопе засмаглий кабанчик... очима моргає
Ніхто не підняв за вуха у цей час лютий...
Не штовхнув у плечі ...Хай дармоїд не дрімає.
Ніхто ,не промовив слова... Змовчали всі
Так ,як би не бачили вчинку паразита...
Замаскувався яничар сидить у теплі.
Живе на широку ногу... і їсть, з корита
Народе, чого мовчиш - безродній істоті?
Завтра ,він буде тобі стріляти у спину.
Герої віддали життя - Мати у скорботі
Скажіть, хто від ворогів захистить Україну?
М ЧАЙКІВЧАНКА
СКАЖИ РОСІЄ?
О , Скажи росіє, жабо у болоті?,...
Яких на світ ти наплодила істот?...
Оту синю тварь , що конає в мерзлоті...
Катюг -вбивць ,що нищить невинний народ.
О скажи росіє, царице повіє?...
Ти на кістах будуєш вежі, свій дім.
Впадеш на дно ,як тричі когут запіє...
Твій рай стане пеклом згорить все у дим.
О скажи росіє, хто в тебе на троні?...
Якого обрала ти собі царя ?...
Отой, що ходить у золотій короні
І хреститься тричі біля вівтаря.
Росіє, ти прийшла не з миром з війною,
Спалюєш села, міста у руїни.
І топчеш градом житні поля ногою...
І вбиваєш мій народ - цвіт калини .
Росіє ,на твоїх руках невинна кров
Сієш градом лихо, біду, тривогу...
Ти вбиваєш маленьких дітей за любов...
Життя дароване на землі Богом.
Пам'ятай, що за злочин треба платити
За пролиту кров і сльози матерів.
Ти - ніколи не зможеш руки відмити
Проклята навік, до кінця своїх днів.
Думаєш сховаєшся від правосуддя,
Як вищий суд Бога буде тя судити.
Він зніме медалі золоті з погруддя,
Будеш у пеклі, у вогні горіти.
О скажи росіє, звідки вітер віє?...
Чи не з тих країв , де оселивсь шаман.
Там вічна мерзлота і сніжна завія...
У крові купається вбивця - тиран.
Росіє , з рота летить піна від олжі...
Від заздрощів прогнило твоє нутро.
Штампуєш зброю і точиш гострі ножі
Твій корабель "москва" йде під воду на дно.
Кат - кровопивця від смертей шаленіє
А заповідь божа глаголить "не вбий".
А скажи,що чекає тебе Росіє?...
Коли воює стільки літ - хан лихий .
А Україна кладе на серце руку
Стрічає героя на щиті з війни.
І плаче ревно від горя і розпуки...
Бо йдуть у засвіти найкращі сини.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2020
автор: Чайківчанка