Поважати кожну істоту вчили нас з давнини.
Крізь роки до нас прийшов символ - український рушник.
Він символізує донині чистоту почуттів,
Глибину безмежної любові усіх хазяїв.
У рідній хаті оберіг захищає оселю.
Добра людина все життя не черствіє душею,
Стеле рушник близьким і друзям та звичайним гостям.
Люди прагнуть правди, добра, ніхто не буде телям.
Рушники в*язали і брали, коли йшли у свати.
Своєрідні святині ідеалів і чистоти,
Невід*ємна частина родинних свят і обрядів.
Ними вітають, їх дарують на згадку, на радість.
Це щемливий спогад дитинства і пам*ять про матір.
Лаконічність, образність, неначе мислення майстра.
Розмаїття тонів, мов зорить вишивальниць Весна,
Кожна ниточка з любов*ю казково заплетена.
Рідний символ - здобуток культури нашого роду.
Український рушник, мов вишита доля народу.
Візерунками переплелися людські радість і біль,
Щастя і горе... Щирість в душі. На столі - хліб і сіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865423
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2020
автор: Маг Грінчук