Не став запитань,
коли потрібно промовчати.
Не заливай солодким медом молоко,
коли потрібно зупинити бурю.
Не викидай у море чорно-білу квітку,
коли потрібно лише води підлити у вазон .
Ти не спіши пройти холодний лабіринт.
Не залишай на чистому папері темні від часу кольори. .
Кричи, біжи чи плач.
Тільки життя не віддавай за помилки не твої.
Не опускай у море руки
і не впускай в будинок вітер.
Людина ти!
Нехай на юному прекрасному обличчі заграє гама нот.
Ніхто не знає, що чекає завтра,
а жити з вірою ти зобов’язаний завжди.
Світлина від Solomija Mardarovych.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865383
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2020
автор: Соломія Мардарович