Жінки,наші жінки-
загадка нашого життя.
Ви ідеал,людської красоти,
і сила,що веде у небуття.
Майбутнє,нашої землі,
і вдохновення,для поетів.
Ви,перла,чоловічої душі,
а ще могучий лабіринт,секретів.
Ви,є загадка,ще від створення землі,
з відкритою душею і граційним тілом.
Світ заворожуєте ви,коли нагі,
а можете в одежі,буть-незрозумілі.
Я жінка-прокричать з останніх сил,
але боротись,за родину,як Левиця.
З нічого,розпочати,грандіозний спір,
і вийти з нього,як мудра цариця.
Жінки,жінки-ви наша чоловіча доля,
ви,той маяк,що ми за ним, пливем.
Ви глубина й безмежність моря,
в яке,ми чоловіки,без роздумів нирнем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865362
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2020
автор: Бабич