Як матінка рідне дитятко купала,
То клала у купель любисток.
Щоб бу́ла побла́жлива, долю благала,
Життя для кровинки барвисте.
Маленьке пташатко голубила ніжно
Й горнула до себе завжди,
Йому колиско́ву співала утішну,
Хотіла від бід вберегти.
Готова синочку весь світ прихилити,
Віддати за нього життя,
Від всіх негара́здів спасти, захистити,
Подбать про його майбуття.
Бажала щасливої сину дороги,
Щоб Бог його всюди беріг,
Щоб син оминав усі біди й тривоги,
Як ступить за рідній поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865241
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2020
автор: Ольга Калина