Лиш білими квітами поле засію
І буду чекати, щоб влітку розквітли.
Спекотної ночі на нім буде світло,
Так ніби у літо хтось снігу навіяв.
Там ніжно цвістимуть ромашки і маки,
Ти бачив їх в білім, тендітнім цвітінні?
Зірки розсипатимуть відблисків тіні,
Це будуть лиш їхні казкові ознаки.
Лиш білими квітами - море із піни,
Купатися в них всі охочі захочуть,
А я милуватимусь з ранку до ночі,
На їхню красу незрадливо покірну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865021
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2020
автор: Людмила Мартиненко