Кум відвідати кумасю,рішив спозаранку,
Вчув її смачненьку кашу, через офіранку.
Вдів нове́нькі черевики, сірого костюма,
Капелюх хоч і великий й так зійде, подумав...
Та замнявся, щось на ґанку, як відкрились двері,
Перед ним стояв Іванко, мов ворона в сквері.
Сіли вдвох вони до столу, кум заметушився,
Знаєш, жінка моя хвора, на такій женився.
Он лежить вона на ліжку, піднятись не може,
Болять, каже, в неї ніжки й серденько тривоже.
Куме, підіть до лікарні, швидку викликайте,
Бож кума буде в трупарні, совість куме майте!
Кум швиденько одягнувся, побіг до району,
З переляку він забувся, що є телефони...
Тільки чоловік із хати, вийшов за ворота,
Кумі враз виздоровляти, стало так " охота".
Піднялась вона із ліжка, гарно потягнулась,
Доки прийде Іван пішки... Вона посміхнулась...
Ми з тобою куме разом, будем їсти кашу,
Запивати будем квасом її ми відразу.
Є у мене "самогончик", качечка в коморі,
Є засмажений кабанчик, в бочці помідори...
Пили, їли, запивали, доки все скінчилось,
Апетит же добрий мали, ніщо не лишилось.
Гарну пісню заспівали, "розлягалась" хата,
Тоді двоє танцювали, кум і кума рада...
Аж "сирена" обізвалась, за вікном щосили,
То швидка уже примчала, наче птах на крилах.
Кума швидко роздягнулась, та лягла у ліжко,
В кума спина лиш мигнула, біг городом нишком.
Ось таке люди буває, як брехня у хаті,
Хтось жаліє, хтось співає, а комусь звикати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865018
Рубрика: Гумореска
дата надходження 16.02.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)