Раптової злякалась тиші...
Лиш залишився серця стук
У голові шкребуться миші
Сердечних мук
Шугає тінь, немов шуліка
У темному нічному склі
Напевно, мою душу клика
А може, ні?
А може, ти прибив до мене
Немов пташина самітня,
Щоб віднайти минуле щастя?
А чи ЖИТТЯ?
Немає спокою, ні болю
Ні гірких схлипувань, - нема
Крилом забрав ти за собою:
Стала німа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864936
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2020
автор: Олена Грикун