Наш дім - це Всесвіт, де ми всі маленькі мізерні істоти,
Які безцільно і неосмислено принижуєм себе.
Сама природа, як орієнтир моралі відточений.
Відхилення від норми аморальне, грішно-розбещене.
Спотворення дару любові вже у суспільстві тривожне.
Зросли позашлюбні стосунки, інцест, статева розпуста.
Продовження роду людського... Сьогодні в розпачі, Боже.
В нещасті світ. Нащо на Землі узаконені пустощі?
Хворіє істота, бурна механічна причина росте -
Неадекватне використання всіх частин свого тіла.
Хвороба з Європи прийшла, втопталася поволі в пусте.
Хай буде сонце нам учитель, коли десь зростають крила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864842
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2020
автор: Маг Грінчук