– З днем народження, подруго! Ось і зустрілися знов!
Непомітно так рік відлетів білим птахом у вирій.
На прощання змахнув таємничо-містичним крилом,
а на згадку лишив сторінки́ незабутніх історій.
Нами пройдено безліч стежин і великих доріг.
Різні долі у нас! Власний шлях, що призначений, Богом.
І на цьому шляху нашу дружбу, немов оберіг,
ми несли крізь роки, зігріваючи, лагідним словом.
Всяк бувало в житті! Все кудись поспішали роки.
З ними разом летіли і ми в зачаровану казку.
І хоч віяли вслід нам не тільки південні вітри,
вдячна долі й тобі за шляхетно-даровану ласку.
За святкову цю мить! І за пройдені нами літа,
що нам грали то блюз, то романс, то набридливі гами.
– Тож, піднімемо, подруго, келих п'янкого вина
за твою сяйну зірку, що світить з небесного храму.
Хай ще довго сіяє, яскраво освітлює шлях.
Спів пташиний звучить у багряних загравах світанку.
Ніжні квіти чарують твій погляд в зелених гаях,
тепле, лагідне сонце стрічає тебе біля ґанку.
Хай щастить повсякчас! Зичу затишку, спокою, благ!
Хай дорога твоя лиш яскравою стрічкою в'ється.
Завжди радісним променем усмішка сяє в очах
і в любові сім'ї рівно й довго ще серденько б'ється.
З днем народження, Клаво!
06. 02. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2020
автор: laura1