Вони закохані обоє,
Неначе пара голубів,
Хоча зазнали стільки горя,
Вона кохала й він любив,
Була в них вірність лебедина,
Він мав лебідоньку свою,
Та Бог забрав оту єдину,
І поселив іі в Раю.
За іі ніжну щиру душу,
За іі вірність і любов,
А він роками сам тяг ношу,
Й нарешті іншу він знайшов
В ІІ житті бувало всього,
Був біль, був смуток і любов,
Хвалила Господа святого,
Й Господь був пару ІЙ знайшов.
Жили, мов лебедина пара,
За руки йшли через життя,
Аж поки зради чорна хмара,
Любов прогнала в забуття.
Вона лишилась, мов билина,
Для Неі сонечко зайшло,
Робота,дітки, біль в судинах,
Здавалось, літо відцвіло...
Але любов не відмирає,
Вона в віршах, вона в піснях,
І знову серденько кохає,
Злітає в небо, наче птах.
Вони, закохані обоє,
В обох в душі вогонь горить,
Дай Боже щастя і любові,
Продовж ім щастя іхню мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864764
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2020
автор: Амадей