Всі знають, як повинна
виглядати
самота.
Бо кожен бачив це видовище із хлібом.
Ногами ледве човгала, якщо виходила із дому,
сиділа біля входу, годувала голубів
тим самим хлібом що додасть смаку
цій самоті із присмаками різних ліків.
На дотик
дуже різна, але переважно вязана і хутряна
і влітку навіть мерзне, труситься уся.
Не рідко сморід слідом довжелезно за нею тягнеться, така вона
на запах.
Звучить вона на максимальну гучність
у радіо старому повикручувануну ручку,
або бормоче щось беззубим мятим ротом.
А шосте відчуття
розчинено у голубах, котах, синицях,
горобцях, воронах і собаках,
які ще довго прилітати і приходити не припиняти будуть
на місце обумовленого вівтаря
і шкрябатися по сміттєвих баках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864664
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2020
автор: псевдоням