Ой, росла собі калина коло ставу,
Напилась води і сонця, гарна стала.
Закохався соловейко в ту калину,
І щовечора від ставу пісня лине.
А на березі на другім цього ставу
Дівчинонька, як калина, виростала.
Закохався козаченько в ту дівчину,
Тай по осені швиденько заручились.
Застеляли вони столи та й дубові,
А дуби ті виростали у діброві,
Відгуляли всі селом гучне весілля,
Поки сонечко за гору та й не сіло.
Ой, росте калина й досі коло ставу,
Іще краща, мов царівна, вона стала.
Соловейко до калини прилітає,
Козака, дітей і жінку розважає.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864621
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2020
автор: Ганна Верес