Не заглядай мені через плече,
Коли читаю й пишу сокровенне...
Візьми до рук Франка чи хочеш Твена,
Але не лізь в ту рану, де пече!
Моя душа розкрилася тобі
Немов блакитні очі у барвінку,
А твій черв'як заліз в мою печінку,
Мої клітини в тебе за рабів.
Ти з іменним вертишся біля скронь,
Хто ще тобі довірив свої рани?
Та сором вам, вже відставні гетьмани!
Такі, як я на вас наклали бронь.
Хай вас тепер і нудить, і болить!
Ви дочекались свого бумеранга.
Вам доля - м'яч! Ну, де ваш гол? Га? Штанга!
На щастя всім нам виділено мить.
Насправді, формула життя проста...
Зневірені знічев'я б'ють на сполох
І королі себе не бачать голих...
Мені лиш жаль розп'ятого Христа.
[i]
за мотивами пісні "Я не люблю" В.Висоцького.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864603
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2020
автор: Галина Яцків