Він був до болю вірним...
Вона по вірі топталась.
Боженьку, гей, змірн-но
Розпач і лю́дський галас.
Він був незмірно добрим...
Вона на нервах зіграла.
Боженьку, будь хоробрим!
Віри вона не мала.
Він, вже наївшись болю,
Зали́шив його на потім.
Віри дерева голі
Висадив на Голготі.
Звідки взяло́сь пагіння?
Він ще чекає на грона!
Як підгнива коріння,
Звідки візьметься крона?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864599
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2020
автор: Галина Яцків