[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=u5tM70pSqnw[/youtube]
Слова твої душа почує,
Уважно вдумається в зміст.
Та невідомо, чим керує,
Відчує - не для неї вміст.
І безліч раз перечитає,
Щоб осягнути до кінця,
Щось в цих словах не вистачає,
Хоч бачиш тут талант творця.
Дихне легеньким вітерцем,
І вразить душу своїм словом.
А то постане, мов співцем,
Кохання візьме за основу.
То враз слова, як сіль на рану,
Себе не знаєш, де подіть,
І ллються звуки вже органу.
І тут все спробуй зрозуміть.
Чи плакать тут, чи знов радіти,
Як лаштуватись тут душі?
Слова тут кине, ніби квіти,
А то - на голову дощі.
Слова казати треба сміло,
А не кидати просто так,
І підкріпляти завжди ділом,
Давно провірений цей факт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864550
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2020
автор: Н-А-Д-І-Я