Розгулявся дужий вітер,
Свище в продухи дахів.
Дощ краплистий сипле бісер,
Спише січень у архів.
Десь кредит довіри мінус
Та для друга теплий плюс.
Рятівний на благо пандус,
Щоб не збивсь із ритму пульс.
Сторінки гортає думка
Вже минулого життя.
На межі тоненька струнка,
Перейдеш - без вороття.
Ворошитиме безсоння
Німі тіні по кутках.
Ранок стишиться на скронях,
Ледь усміхнених вустах.
А буття зовсім байдуже
Все тектиме між віків.
Хтось любив, а, хто не дуже,
З часом скаже, - не зумів.
10.02.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864390
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2020
автор: Валентина Ланевич