Ось,за вікном Зима,погода там сумна,
сіро в льоду все,містами гірка сніжана.
І на душі,щось холодно і сиро стало,
світло з душі,кудись пропало.
А настрій,як бурульки,весь стікає,
і такт мелодії сумної,на камні відбиває.
Чи то,погода за вікном,чи зі мною,щось не так,
щось бачу сірим,це життя-і це,є факт.
Мотив мелодії,що в'ївся в голові,
сильніше розмальовує,картинки сірі у житті.
Хоча,можливо,не мелодія в цьому винувата,
можливо сам,себе повинен рятувати.
Потрібно відійти вже,від цього клятого вікна,
послухати,поговорити-по іншому побачити життя.
Життя,яке бурлить-хоч Літо,хоч Зима,
життя в якому сміх панує і суєта.
А я,занурився в свої нудні думки,
і звинувачую вікно,та сірі кольори.
А поки,що чекаю,дивлюсь з надією у вікно,
щоб сонечко засяяло і листя,на деревах проросло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864385
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2020
автор: Бабич