Я плакала не раз, тобі дощем,
І вітром хижим душу розривала,
Байдужістю закрившись як плащем,
Ти начеб -то не чув, як я ридала.
Я стала сонцем, ти закрився знов -
Сказав, що спека не твоя стихія...
Ти поступово так вбивав любов,
І разом з нею гинула надія.
А віра залишилась, та вона
Не стала більш твого тепла чекати.
Розчарування випивши сповна
Собі лиш стала серце довіряти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2020
автор: Лісничка