Люблю ідилію у всьому
Люблю чарівний силует,
Коли торкає по простому
Незнаний погляду портрет
Люблю, коли сміється небо
Вража блакитність кольорів
І більшого повір, не треба,
Щоб суть життєву зрозумів?
Люблю, коли торкає промінь
Безмірно ніжить все в житті,
Коли мереживом вся просінь
Торкає квіти і кущі?
Коли лиш просто, щиро в вічі,
Загляне погляд дорогий
І в романтичний вечір свічі
Відобразять порив земний?
Люблю, коли чарують квітом
І в них вкладають гарний зміст
Люблю, коли чудовим літом
Розносить свіжий запах ліс?
І потаємне і прекрасне
Відображає лиш життя
Та на такий же вчинок здатне
Лиш тільки справжнє почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864314
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик