Наче небо поближчало, пом*якшало. Синява чує: йде весна.
Дихання її бажає розкрити в очах ніжні пелюстки душі.
Бджоли у вуликах тихо гудуть у полоні тепла, в тумані сну.
Мабуть, скоро вже зазеленіє природи краса, загудуть хрущі.
І весна відчине нам двері, знов побачимо самоцвіти з роси
Та назустріч весняним вітрам, як у казці, сипне біла пороша,
Пахне яка водяною свіжістю, хоч прагне зупинити часи.
Де початок, там кінець. Земля квітує, їй родить - природна ноша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864278
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.02.2020
автор: Маг Грінчук