Люби мене,... люби без краю…
буденним ранком не згуби.
Свіча так трепетно згорає…
а я шепчу тобі, - люби…
Цілуй мене,... цілуй так ніжно...
й душа, мов в літо побреде...
Дарма, що всюди біло, сніжно…
кохання в рай нас поведе…
Поглянь,... поглянь у мої очі…
дивись, як в небо, чи в вогонь…
Вони звабливі в чарах ночі
від сяйва зір горять либонь...
В твоїй любові до світанку
скупаюсь, наче в чебреці…
Сховає ранок нас в серпанку…
Там будем щастя ми творці.
Л.Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864167
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2020
автор: Любов Таборовець