Чому люди стали такі черстві?
Здається серця, ні душі не мають.
Поховались вони в кокони товсті,
Та й на світ Божий не виглядають.
Не видно усмішки на їх лиці,
Погляд завжди, чомусь, відвертають.
Та й заклопотані тепер усі,
Бо, що їх завтра жде не знають.
Села поступово вимирають,
В школах не чути дітей сміх і гам.
Тільки біля магазину співають,
А потім плентаються по домам.
Відчуваю, що гине Україна,
Порятунку, мабуть, і не має.
Бо кожна зажерлива скотина,
Тільки про свій достаток і дбає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864121
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2020
автор: dashavsky