[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2UoyBYOJ6oE[/youtube]
Снігом запорошена калина,
Під моїм вікном ще міцно спить.
Та у снах вже бачить теплу днину,
А в гілках лиш вітер шарудить.
Він зігрітись тут не був би проти,
До червоних ягід припадав.
Манять запорошені щедроти,
Та тепла від неї не дістав.
Зазирнув в вікно бешкетник - вітер,
Поглядом зустрілись віч-на віч,
Захитались кетяги і віти,
Розгулявся вітер навсебіч.
Спересерддя замітав сліди,
І заплакав він чомусь із злості.
Хто посмів вночі прийти сюди,
І порушив тільки його простір?
Хто кидав калину у вікно,
Хто стояв тут до самого ранку?
Бачив вітер, хто ходив давно.
Цілував кого, аж до світанку.
[img]https://avatars.mds.yandex.net/get-pdb/918543/fb70cea6-4755-4c2d-91c1-6d6a4cee556b/s1200[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864091
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2020
автор: Н-А-Д-І-Я