Гірка іронія, замішана в печалі.
Смак смутку є основою її.
Коли людці, прогнилі і нездалі
Ведуть у пекло всіх, за срібняки свої.
Запроданці - продать усе - ви ладні!
За тридцять грошей, срібняків своїх.
Колись Христа отак ви розпинали
Такі як ви - василій протисвіх.
Я знаю - то почвари безголосі.
Манкурти в стойлі, як воли - раби.
Скажіть, будь ласка - чом так повелося,
Що Батьківщину - Україну зрадили вони?
Хоча, на те і над усім - є Божа воля.
Свободу здобувать - То справа не для всіх
І, чи нарешті нам всміхнеться та примхлива Доля?
Коли назавжди – щезне той василій проти всіх?
Автор - З.І.І.(07.02.19.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864066
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: І. Оболонський