Бродив під хлівом пес Рябко,
Гудів над вухом джміль мохнатий.
Відхлебтав з миски кислий борщ
Та моститься у буді спати.
Під тин під'їхало таксі.
Не було приводу для лиха.
Відкрились жовті Жигулі
З них вийшла біла Пуделиха.
Коханням зразу пройняло.
Рябка, це здивувало трохи,
Хвоста одразу підняло,
Сп'яніли від гормонів блохи.
Загавкав голосно, завив,
До себе привернув увагу.
Шарпнув ціпок та стрепенув
Всім показав свою відвагу.
Блондинка закружляла вмить,
То дзявкне,то відразу мліє,
В очах цікавістю свербить,
Іскра кохання в серці тліє.
Вовтузиться старий гусак
В обору свинів не пускає.
Заснув на вишні сивий шпак,
А пара обійстям гуляє.
Тривав не довго той роман,
Забрали зранку Пуделиху.
Сховав їх ранішній туман,
Коли вони робили втіху.
А восени був результат,
Любов загасла у розлуці.
Родилось троє цуценят,
Один кудлатий двоє куці.
Така шалена ця любов.
Така ось людям мелодрама,
Не чиста благородна кров
На серці не зашита рана.
Такий ось друзі результат,
Така мораль вона не хитра.
Будь трохи стриманіше брат.
Кайфово всім... страждають діти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2020
автор: Олег Крушельницький