30 років, як трагічна смерть забрала життя мого батька...
Татусю рідний!
Давно тебе з нами немає
Пішов молодим ти із життя
На жаль так доля повертає
У душі лишились тяжкі відчуття
Та образ твій у пам'яті живе
Як завжди на лиці усмішка
Тільки зозуля роки не кує
Смуток і біль пов'язані тісно
Для нас був надійним плечем
Захищав своїм широким крилом
Чекала смерть отим палачем
Розчавила в мить життя ЗІЛОМ
Царство небесне тобі посилаємо
Земля буде лебединим пухом
Сумуємо за тобою, скучаємо
Та знай, ми сильні духом
У нас онуки- хлопчики зростають
Схожі твої правнуки на тебе
Жаль, що дідуся свого не знають
Та постояти зуміють за себе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864018
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Валентина Ярошенко