Він так любив, він так кохав,
Що від любові тіло мліло,
Та ій він так і не зізнавсь,
А роки птахами летіли.
Для неі він не існував,
Бо вона іншого кохала,
І ось осміливсь, написав,
І в неі серденько заграло.
Розквітло серденько іі,
Отим кохання ніжним цвітом,
В душі співали солов"і,
Хотілося співать, радіти,
Чекала зустрічі вона,
Ця зустріч снилась ій ночами,
В неі в душі цвіла весна,
Вона...єдина і жадана!
І ось зустрілися вони,
Рука в руці і очі в очі,
Та час, на жаль, не зупинить,
Й здригнулось серденько жіноче.
В обох на скронях сивина,
Немов роса на травах рання,
Допоки в серденьку весна,
Любіть ! Не стримуйте кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864005
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Амадей