* [i]За виключенням окремих речень, актуальність, на превеликий жаль, не втрачена.
***[/i]
Копошаться люди на городах,
Щось саджають, прикрашають дачі.
Гарна вдача в нашого народу –
Люди роботящі, не ледачі.
Ввечері повернуться до хати,
Увімкнуть екрани, вип’ють чарку,
Бо без неї важко розібратись
В перманентних депутатських сварках.
Серед безлічі програм ефірних,
Із гумористичних і повчальних
Полюбляють люди неймовірно
Шоу політично-розважальні.
Там збирають вірних слуг народу,
Кожному дають по мікрофону,
Щоб людей із заходу і сходу
Научали жити по закону.
Чубляться пани в прямім ефірі
З вечора до самого світанку.
Думають, мабуть, що хтось повірить
Їхнім безкінечним обіцянкам.
Позвисали треті підборідки,
Животи не влазять у екрани,
Роблять вигляд, наче ми не свідки,
Як на люд вдягаються кайдани,
Як марніють наші вуха й очі,
Але істина проста, буденна:
Ситість голоду збагнуть не хоче –
І бідніє біднота щоденно.
Та коли ж ви, вірні, наїстеся?
І нап’єтеся з народу крові?
І коли в Шевченка навчитеся
Будувать країну «вольну й нову»?
Щоб не сором було за поета
Промовляти спіч патріотичний,
Але все даремно й марно, де там
Їм збагнути мудрість поетичну!
Чи не краще повернутись в Раду
З швидкістю блошиною скакати
З блоку в блок, там, де жирніш принади,
Фракцію на фракцію міняти.
Вчора він увесь білочервоний,
А сьогодні білосиній, гордий!
Схожим став на вид хамелеонів
Найверховніший законодавчий орган.
Щойно вибори відбудуть марно
Знов не гають час, не «б’ють баклуші»,
Радяться публічно й кулуарно,
Як скупити наші бідні душі?
Тут вони на нас не економлять,
Тут сміливо викладають гроші
І з рекламних роликів, з "білмордів"
Посміхаються, такі хороші,
Такі щирі і недоторкані
Мокнуть під дощами їх обличчя.
Не дощем, народним сльозами
Повмиватися їм більше личить!
Схаменітеся! Бо захлеснетесь!
Годі вже брехати так цинічно!
Бо від цього може розпочатись
Криза у людей гіпертонічна,
Бо тоді розіб’ються кайдани
І не буде місця де сховатись
Від народом сповнених майданів,
Що здіймуться вас усіх долати!
Тож, поки лопати наші й граблі
Свою мирну здійснюють роботу,
Не сидіть, як жаби в дирижаблі,
Про людину розпочніть турботу.
І покиньте голубі екрани.
Так на заході і сході мріють,
Бо від сутичок політиканів
Шустрі шоумени багатіють.
Ще б хотілося вам побажати,
Це для всіх, мабуть, було б найкраще,
Доведіть, що наші депутати
Теж народ! Розумний! Роботящий!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863996
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Саша Чорнобіла