Я іду..., а пахне кропивою
Тільки но з тобою розлучився
Ти, і я, і тільки ми обоє
Ти в мені, а я в тобі родився
Панна ніч, а діти її зорі
Місяць мов заграва зашарівся
Ти і я, та почуття прозорі
Я сьогодні долі підкорився
Маю сказати, що люблю...
Та мій язик німіє..., що це?
Ой, що ж це я таке роблю...,
Що навіть неперечить сонце!
Сиджу на дворі, у дворі
І я один, і ніч одна...
Ти десь..., мабуть вже у мені.
А мене манить сновида...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2020
автор: Урюпін Анатолій Іванович