[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=umVGnMv9giY[/youtube]
Тріщить мороз, мете хурделиця.
Зима згадала про свої права.
Блискучий сніг землею стелиться,
Пухнаста ковдра все навкруг вкрива.
А самота замерзла на дорозі,
В якій би тут зігрітися душі?
Але її пустить ніхто не в змозі,
Вони для самоти усі чужі.
Ти не впускай у душу, хай блукає,
Як впустиш, то вже буде назавжди.
Бо хитрощі свої так добре знає,
Вона існує тільки для біди...
Гони її по бездоріжжю в шию,
Тернистими шляхами протягни.
Я впевнена: так зможеш, ти зумієш.
Та мрію не підводь, і досягни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863873
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2020
автор: Н-А-Д-І-Я