Та ми йдемо.



                                                               Скільки  людей,  а  скільки  думок?    Мудра  думка-
                                       це  добре.  Та  лиш  хто  його  знає,  кому  є  що  добре.  Твоє
                                       добре  не  для  всіх  воно  добре.  І  зрозумій  тих  людей.
                                       Одні  зиму  чекають,  інші  -  весну  виглядають.  Одним  
                                       треба  так  багато,  іншим  -  мало,  аби  було  свято,  щоб  
                                       раділа  душа  і  серце  співало.  А  добих  людей  у  світі  нема-
                                       ло.  Та  ще  мало,  мало  любові  братньої  між  нами,  блуд-
                                       ними  доньками  і  синами.
                                                                   І  блудимо,  блудимо  в  житті,  шукаючи  куди  йти.
                                       А,  щоб  сонце  правди  нам  засвітило  треба  щоб  Слово  Бо-
                                       же  у  наших  душах  жило.  Шукаємо  дорогу  до  правди  і  лю-
                                       бові.  Нелегко  це  є.  Та  ми  йдемо.  Падаєм,  встаємо  і  далі
                                       йдемо.  Йдемо  туди,  де  нас  чекає  дім  Небесного  Отця.
                                       Ой,  нелегка  ж  дорога  є  ця.
     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863665
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2020
автор: яся