Хмурить моє місто
Небо не чисто
Затягує хмарами
Чорними
Супить наче сивий діду
Бо від нього знову їду
Плаче дощем наче мати
Не хоче відпускати
Вибач мені мати
Що іду від хати
Батьку не дивися злим
Що вже став дорослим
Помоліте Бога
Кличе вже дорога
Там чекають жінка й діти
Вже без них не зможу жити
Брате мій козаче
Тобі сили стаче
Вберегти від супостату
Нашу рідну хату
Ген ще встрінемось
Ще обіймемось
Приїжджайте гостювати
Будем вас вітати
Вже дорослим став
Вже сім'ю замав
Та чомусь так щимить серце
Мов по ранам мащуть перцем
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863571
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2020
автор: Океан Безмежний