[i]« Мы все учились понемногу...»[/i]
О.Пушкін
І
Осінню, а іноді й зимою
я у школу біг без черевик,
пам'ятаю, мовою чужою
викладали там «Радной язик».
І «радной» була «літєратура» .
А коли за партою сидів,
то учив невимовно культурну
мову язикатих москалів.
ІІ
«Ми усі.. – ну, теє... і потрошку...»
Радо танцювали краков'як,
«бариню» співали під гармошку
і не знали, що таке гопак.
Модною училися. Одначе
чуємо і досі це собаче
«драстє» іванових і марусь...
Як того не хочеться комусь,
автохтонна нація козача
заселяє Україну-Русь.
ІІІ
Не минає «бєсіє» у Рашки
і не опустіла Колима.
Розумом поїхати не важко
од її лукавого ума.
І тому од самого Дунаю
і до Дону є ще вчителі –
мовою й душею – москалі,
а з-за парти й досі вилізає
нація, яка не помічає,
що у неї голі королі.
02/20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863563
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2020
автор: I.Teрен