о оленю, мені шкода, що тебе поховали
край дороги – кортеж потрясіння й жалю перевищив швидкість
нам цікаво, як помирає олень – самогубство?
а як щодо крила авта, яке тебе скосило
сліпий виродок, який не зважає на природу
це твій задній двір – чорні хлопці співчутливі, однак
знають, як це – лежати на дорозі годинами
поки сонце глузує над твоїм спокійним прикладом
о оленю, як ти розкладаєшся безкровне тіло
прибічник трупного заклякання тільки твоя голова
розпадається в мульчу з листя
чорні хлопці не так граційно їхня незграбна кров
блищить і чорнить тротуар о любий оленю,
принаймні твоя смерть випадкова хоча дехто скаже
що ти дострибався
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на Телеграм-канал зі щотижневими перекладами[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863491
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 03.02.2020
автор: o.fediienko