***
Вулик вокзалу напівпорожній.
Зморено дивишся далі вікон.
Колії, колії… і при кожній –
світло й дорога… коротша з віком.
Душу розкрий і звільни назустріч
космосу ночі свою уяву.
Бач, ліхтарі, - мов з перлинних устриць
матове сяйво спливає мляво.
Чари абстракцій на фоні січня.
Зоряна твердь? Чи морські глибини...
Так і вдивляєшся, – як в обличчя
рідної аж до сльози людини.
січень 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863462
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2020
автор: Надія Позняк