А я тобі писатиму листи
Про нашу осінь рудокосу.
Їм, знаю, адресата не знайти.
Душа спустошена, так просить,
Й мене рве відчай стоголосий.
Про ту любов, що полином гірчить,
І про безсонні, довгі ночі.
Чомусь так часто за вікном дощить,
Знов сняться сни якісь пророчі,
До дій нездійснених охочі.
І світ увесь неначе спорожнів,
Мені самотньо так без тебе...
Єдиний погляд - замість тисяч слів,
Той погляд, що сховало небо...
І більш нічого вже не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863423
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2020
автор: Ніна-Марія