У засвіти вмить прочинились дверцята:
нуль друге, нуль друге, дві тищі двадцяте.
Устигнути вскочити в ирії інші!
Урвати незайняті іншими ніші!
До раю, відомо, рабів не пускають.
Проте, не один ще посунеться каїн.
Піймав не піймав, а погнатися можна.
Потвора безсовісна спробує кожна.
Буває таке раз на тисячоліття!
Але не зайти в інші виміри з ліктя.
Як мінімум, з користю день цей прожити б.
Мольфари вже тут, чаклуни, ворожбити.
Астрологи, йоги, якісь екстрасенси
сумлінно шукають приховані сенси.
А відьми у чанах помішують зілля.
А й справді. Ну чим не магічна неділя?
Тим часом, нулі позирають на двійки.
Закохано глипають їхні повіки.
Та замість очей у нулів — тільки більма.
Незрячі, шукають розради в обіймах.
Але в цій феєрії, в цьому екстазі,
допоки за місце всі билися й зразу,
між цифрами двійко заблимало цяток:
нуль третє, нуль друге, дві тищі двадцяте...
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863384
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2020
автор: Олександр Обрій