Несу букет вечірніх квітів,
А ти солодкий бачиш сон.
Скажи, як поряд не зомліти,
Коли твій подих в унісон?
Хитає вітер гілля крон...
Думки шепочуть неможливе.
Знайомо гаснуть ліхтарі.
І ти і ніжна, і щаслива.
Весняні хмари десь вгорі.
Поснули навіть димарі...
Легкі, п'янкі, журливі ноти.
Суцвіття звуків й кораблів.
Дрімаєш, окен сопе навпроти.
Не треба жодних більше слів.
21.12.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863253
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2020
автор: Моряк