Щось непевне у нас:
Ні зима, ані пізня осінь.
Випробовує час
І природу, і нас, людей.
Україну штормить:
Нашу міць провіряє досі –
Схід війною гуде,
Смерть гуляє там кожну мить.
І війна – не війна,
Бо ж не названа ще війною,
Хоч калічить вона,
Діточок без жалю сиротить.
Забирає життя,
«Нагороджує» тих сивиною,
Хто у бій йде святий,
Захищаючи нам майбуття.
Врешті, випав сніжок –
Забіліло перед порогом,
З історичних стежок
Відшукати свій маєм путь.
Непроста жде хода –
Вибираємось на дорогу.
Досить плакать-ридать,
Щоби рашівських пут не вбуть.
Досить, люде, ридать –
Маєм гідно пройти стернею,
Бо ж не вічна біда,
Шлях оцей зачекавсь на нас.
І настане пора:
Ми покінчимо з сепарнею.
Нам Росія програ –
Крим повернеться і Донбас!
31.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863191
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2020
автор: Ганна Верес