Україно, Україно!
В яру горобина.
На засніженому полі
червона калина.
Ген, Тарасе мирним словом
сповіда про хату,
Як при лузі в чистім полі
співають дівчата;
Як замріяна в тумані
квітне Україна!
Як любові притаманні
пісні солов'їні!
Леле, леле Україно –
Лесе Українко!
Лине з плесу із туману
Мавка-чародійка!
Леле, леле Україно,
Українко Леся!
Світить місяць скрізь тумани
на озерні плеса.
Місяць світить – день приходить,
сонце в маки світить
І Марко Вовчок виводить
дитинчеві квіти…
Як дитину напоїла
напоєм із маку!
Не прокинулась дитина!
Помутилась з ляку.
Коцюбинського Харитя
врізалась до крові…
Україно – серце моє,
зіткана з любові.
2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2020
автор: mirmak