Місяць-скибка у вікно
променем сягає
і на ліжко, на сукно,
смугою лягає.
Жовтувате світло скрізь!
Пробивши тумани,
впало на хати, на ліс…
І до нас загляне!
В ліжку з дітками я сплю,
місяць-ковшик світить,
видно знає – їх люблю
понад все на світі.
Мама, втомлена за день,
діток обнімає…
Уві сні казковий Лель
їм пісень співає.
Місяць тихо заверне,
схід зарожевіє –
ранок сутінки жене,
тихо вітер віє.
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863155
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2020
автор: mirmak