Старих осокорів
Чуби кучеряві
Уже стали жовті
Та ще й золотаві.
А там на тім боці
За шляхом широким
Стояли тополі
Стрункі та високі.
Зеленеє листя
Зробилося срібним,
Неначе барвисті
Вінки на голівках.
Тополеньки знали -
То родичі їхні,
Тому їх вітали
Вони так привітно.
Поважні та мудрі
Дерева з роками
Тополям-красуням
Теж щастя бажали.
Хоч дуже хотіли
Зустрітися ближче,
Та доля веліла
На відстані жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863118
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.01.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський