Ти ходиш вуличками свідомості,
Шукаєш відповіді – питання.
Не розуміючи послідовності,
Вже не приховуючи хвилювання.
Чому так швидко пожовкло листя?
Невже узимку не буде снігу?
Чому немає на карті місця,
Де сяє крига, коли відлига.
Хто зараз – «За», ті пізніше – «Проти».
Дивись, споруди – немов руїни.
Суспільства сутність… У банці шпроти.
Царів долоні, рабів коліна.
Чудовий голос не завжди чують,
Казковий погляд не завжди бачать…
Є ті, хто світ навкруги малюють,
Чиї слова так багато значать…
Але і ті є, хто протидіє.
Та зорі майже для них не світять.
Коли собаки, як вовки виють,
Навряд чи сонце вони помітять.
Дорога вуличками свідомості.
І знову відповіді – питання.
Нам не завадило б ще духовності.
Нам не завадило б ще кохання.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OL5zsnbNfZo[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863077
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 30.01.2020
автор: Сергій Гордієнко