У турботах минає життя:
Суєта,хвилювання,поразки.
Вічний пошук щоденного "я"...
А людині так хочеться ласки!
І гортаємо книг сторінки,
Що минулим пошарпані вміло.
І летять відчайдушно роки...
А людині так хочеться дива!
"Завтра" десь за вікном майорить,
Ірреальність руйнує надії...
І нещадно буденність гнітить.
А людині так хочеться мрії!
У молитві спокута за гріх,
І лікуємо душу причастям...
А людині так хочеться втіх!
А людині так хочеться щастя!
Та яка ця стезя не була:
Чи щаслива,чи долею бита...
А людина так прагне тепла!
А людині так хочеться жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863069
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2020
автор: Віка Сонячна